Кловаск, капсули 75мг/75мг №28
- Tabletki.uaПридбати
Реєстраційний номер:РП № UA/19688/01/01
Форма випуску:капсули тверді
Діюча речовина:ацетилсаліцилова кислота, клопідогрель
Склад:1 капсула містить кислоти ацетилсаліцилової 75 мг та клопідогрелю (у вигляді клопідогрелю гідросульфату) 75 мг
Показання:
- Вторинна профілактика атеротромботичних ускладнень у дорослих, які вже приймають клопідогрель та ацетилсаліцилову кислоту.
Термін придатності:2 роки
Лікарська форма
Капсули тверді.
Основні фізико-хімічні властивості: непрозорі, тверді желатинові капсули білого або майже білого кольору, які містять одну таблетку ацетилсаліцилової кислоти, вкриту плівковою оболонкою, білого або майже білого кольору та дві таблетки клопідогрелю, вкриті плівковою оболонкою, жовто-коричневого кольору.
Фармакотерапевтична група
Антитромботичні засоби. Інгібітори агрегації тромбоцитів, за винятком гепарину. Комбінації. Код АТХ B01A C30.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій
Лікарські засоби, що пов’язані з ризиком кровотеч
Існує підвищений ризик кровотечі через потенційний адитивний синергізм. Слід з обережністю призначати лікарські засоби, одночасне застосування яких пов’язано з ризиком кровотечі (див. розділ «Особливості застосування»).
Пероральні антикоагулянти
Не рекомендується одночасне застосування лікарського засобу КЛОВАСК з пероральними антикоагулянтами, оскільки це може посилити інтенсивність кровотечі (див. розділ «Особливості застосування»). Хоча призначення кло- підогрелю у дозі 75 мг/добу у пацієнтів, які от- римували довгострокову терапію варфарином, не змінювало фармакокінетику S-варфарину або міжнародне нормалізоване відношення (МНВ), одночасне застосування клопідогрелю і варфарину збільшує ризик виникнення кровот- еч через незалежний вплив цих препаратів на гемостаз.
Інгібітори глікопротеїнових рецепторів ІІb/ІІІа
Лікарський засіб КЛОВАСК слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які одночасно прийма- ють інгібітори глікопротеїнових рецепторів ІІb/ ІІІа (див. розділ «Особливості застосування»).
Гепарин
У клінічному дослідженні, проведеному за уча- стю здорових добровольців, клопідогрель не вимагав зміни дози гепарину та не змінював вплив гепарину на коагуляцію. Одночасне засто- сування гепарину не впливає на пригнічувальну дію клопідогрелю на агрегацію тромбоцитів. Між лікарським засобом КЛОВАСК та гепари- ном можлива фармакодинамічна взаємодія, що може підвищувати ризик розвитку кровотеч. Отже, одночасне застосування вимагає обереж- ності (див. розділ «Особливості застосування»). Тромболітики
Безпека супутнього застосування клопідогрелю, фібриноспецифічних або фібринонеспецифіч- них тромболітичних засобів та гепаринів вивча- лась у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда. Частота клінічно значущих кровотеч була анало- гічна тій, що спостерігалась у разі одночасного застосування тромболітичних засобів і гепари- ну з ацетилсаліциловою кислотою (див. розділ
«Побічні реакції»). Безпека одночасного застосування комбінації ацетилсаліцилова кислота/ клопідогрель та інших тромболітичних засобів офіційно не встановлена, така комбінація потре- бує обережності (див. розділ «Побічні реакції»). НПЗЗ
Під час клінічного дослідження, що прово- дилося за участю здорових добровольців, одночасне застосування клопідогрелю та напроксену збільшувало приховані втрати крові через шлунково-кишковий тракт (ШКТ). Отже, одночасне застосування з НПЗЗ, у тому числі з інгібіторами ЦОГ-2, не рекомендується (див. розділ «Особливості застосування»). При одночасному застосуванні високих доз саліцилатів із НПЗЗ (через взаємопосилювальний ефект) підвищується ризик виникнення виразок і шлунково-кишкових кровотеч.
Експериментальні дані свідчать, що ібупрофен може пригнічувати дію низьких доз ацетил- саліцилової кислоти на агрегацію тромбоцитів, коли вони застосовуються одночасно. В одно- му дослідженні, коли разову дозу ібупрофену 400 мг застосовували протягом 8 годин до або протягом 30 хвилин після застосування дози ацетилсаліцилової кислоти зі швидким вивіль- ненням (81 мг), спостерігалося зниження впливу ацетилсаліцилової кислоти на утворення тромбоксану або агрегацію тромбоцитів. Проте обмеження цих даних, а також статистична недостовірність щодо екстраполяції даних, отриманих ex vivo, на клінічні випадки свідчать про те, що не можна зробити однозначних вис- новків щодо регулярного застосування ібупрофену; у разі ситуативного застосування ібупрофену виникнення клінічно значимого ефекту малоймовірне.
Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС)
СІЗЗС впливають на активацію тромбоцитів та підвищують ризик виникнення кровотеч, тому застосовувати СІЗЗС одночасно з клопідогрелем слід з обережністю.
Метамізол
При одночасному застосуванні з ацетилсаліци- ловою кислотою метамізол може зменшувати вплив ацетилсаліцилової кислоти на агрегацію тромбоцитів. У зв’язку із цим таку комбінацію слід призначати з обережністю пацієнтам, які прий- мають низькі дози ацетилсаліцилової кислоти з метою досягнення кардіопротективного ефекту. Інші лікарські засоби, що застосовуються ра- зом з клопідогрелем
Індуктори CYP2С19
Оскільки метаболізм клопідогрелю в активний метаболіт відбувається частково за допомогою CYP2С19, застосування лікарських засобів, які пригнічують активність цього ферменту, віро- гідно, призводить до зниження рівня активного метаболіту клопідогрелю. Клінічна значимість такої взаємодії не визначена.
Рифампіцин – потужний індуктор CYP2С19, що призводить як до підвищення рівня активного метаболіту клопідогрелю, так і до пригнічення тромбоцитів, що, зокрема, може посилити ризик кровотечі. Як потужний захід, рекомен- дується уникати спільного застосування потуж- них індукторів CYP2С19 (див. розділ «Особли- вості застосування»).
Інгібітори CYP2С19
Оскільки метаболізм клопідогрелю в активний метаболіт відбувається частково за допомогою CYP2С19, застосування лікарських засобів, що інгібують активність цього ферменту, вірогід- но, призводить до зменшення рівня активного метаболіту клопідогрелю. Клінічна значимість такої взаємодії не визначена. Слід уникати од- ночасного застосування лікарських засобів, які сильно або помірно пригнічують активність CYP2С19 (див. розділи «Фармакокінетика» та «Особливості застосування»).
До лікарських засобів, що належать до сильних або помірних інгібіторів CYP2С19, належать омепразол та езомепразол, флувоксамін, флу- оксетин, моклобемід, вориконазол, флуконазол, тиклопідин, карбамазепін, ефавіренц.
Інгібітори протонної помпи
Застосування омепразолу 80 мг 1 раз на добу, який призначався або у той же час, що і клопідогрель, або з інтервалом у 12 годин між за- стосуванням цих двох препаратів, зменшувало експозицію активного метаболіту на 45 % (після застосування навантажувальної дози) і на 40 % (на фоні застосування підтримуючої дози). Це зниження експозиції супроводжувалося змен- шенням інгібування агрегації тромбоцитів на 39 % (після застосування навантажувальної дози) і на 21 % (на фоні застосування підтримуючої дози). Очікується, що езомепразол буде вступати з клопідогрелем у подібну взаємодію. В обсерваційних та клінічних дослідженнях от- римано суперечливі дані щодо клінічної значу- щості цієї фармакокінетичної/фармакодинаміч- ної взаємодії для ризику розвитку серйозних серцево-судинних подій. Як запобіжний захід одночасного застосування омепразолу або езомепразолу рекомендується уникати (див. розділ «Особливості застосування»). При застосуванні пантопразолу або лансопразолу спостерігалося менш виражене зменшення експозиції метаболіту клопідогрелю. На фоні одночасного лікування пантопразолом 80 мг 1 раз на добу плазмові концентрації актив- ного метаболіту зменшувалися на 20 % (після застосування навантажувальної дози) і на 14 % (на фоні застосування підтримуючої дози). Це супроводжувалося зниженням інгібування агре- гації тромбоцитів на 15 % і на 11 % відповідно. Ці результати вказують на те, що клопідогрель можна застосовувати разом із пантопразолом. Наразі відсутні доказові дані на користь того, що інші лікарські засоби, які знижують кислотність шлункового соку, наприклад, блокатори гістамі- нових рецепторів Н2 (крім циметидину, що є інгібітором CYP2C19) або антациди, впливають на антитромбоцитарну активність клопідогрелю.
Бустерна антиретровірусна терапія
У пацієнтів з ВІЛ, які отримують бустерну анти- ретровірусну терапію (АРТ), існує високий ризик виникнення судинних подій.
Суттєво знижене інгібування тромбоцитів спо- стерігалося у пацієнтів з ВІЛ, які отримували АРТ, підсилену ритонавіром або кобіцистатом. Хоча клінічна значущість цих даних є невизначеною, отримано спонтанні повідомлення про ВІЛ-інфікованих пацієнтів, які отримували АРТ, підсилену ритонавіром, і які перенесли повторні оклюзійні явища після де обструкції або тромботичні події на фоні схеми лікування ударними дозами клопідогрелю. При одночасному засто- суванні клопідогрелю та ритонавіру може бути знижене середнє інгібування тромбоцитів. Таким чином, слід відмовлятися від одночасного застосування клопідогрелю з бустерною АРТ.
Інші лікарські засоби
Не спостерігалося клінічно значимої фармакодинамічної взаємодії під час одночасного засто- сування клопідогрелю та атенололу, ніфедипіну або атенололу та ніфедипіну. Більше того, одночасне застосування фенобарбіталу або естрогену не має суттєвого впливу на фармакодинамічну активність клопідогрелю.
Фармакокінетичні показники дигоксину або теофіліну не змінювались у разі їх одночасного застосування з клопідогрелем. Антацидні засоби не зменшували абсорбцію клопідогрелю.
Дані, одержані в ході досліджень з мікросомами печінки людини, свідчать про те, що карбоксильний метаболіт клопідогрелю може пригнічувати активність цитохрому Р4502С9. Це потенційно може призводити до підвищення у плазмі крові концентрації деяких лікарських засобів, таких як фенітоїн та толбутамід, а також НПЗЗ, які метаболізуються за допомогою цитохрому Р4502С9. Дані дослідження САРRIE свідчать про те, що одночасне застосовування фенітоїну та толбутаміду з клопідогрелем є безпечним.
Лікарські засоби, субстратом яких є CYP2C8
Під час дослідження на здорових доброволь- цях призначення клопідогрелю призвело до підвищення вивільнення репаглініду. Дослідження in vitro показали підвищення експозиції репаглініду за рахунок пригнічення CYP2C8 глюкуронідним метаболітом клопідогрелю. Через ризик збільшення концентрацій в плазмі крові, слід з обережністю призначати одночас- но клопідогрель і лікарські засоби, які у першу чергу виводяться за рахунок метаболізму CYP2C8 (наприклад, репаглінід, паклітаксел) (див. розділ «Особливості застосування»).
Розувастатин
Було показано, що клопідогрель збільшує ек- спозицію розувастатину у пацієнтів в 1,4 рази (AUC) без впливу на Сmax після повторного прийому клопідогрелю в дозі 75 мг.
Інші лікарські засоби, що застосовуються одно- часно з ацетилсаліциловою кислотою Урикозуричні засоби (бензопромарон, пробене- цид, сульфінпіразон) слід застосовувати з обе- режністю, оскільки ацетилсаліцилова кислота може знижувати ефективність урикозуричних засобів шляхом конкурентного виведення сечо- вої кислоти.
Метотрексат
Через наявність у складі лікарського засобу КЛОВАСК ацетилсаліцилової кислоти одночас- не застосування метотрексату у дозах понад 20 мг/тиждень вимагає обережності у зв’язку з можливістю пригнічення ниркового кліренсу метотрексату, що може призвести до мієлоток- сичності.
Тенофовір
Одночасне застосування тенофовіру дизопрок- силу фумарату та НПЗЗ може збільшити ризик виникнення ниркової недостатності.
Вальпроєва кислота
Одночасне застосування саліцилатів і валь- проєвої кислоти може привести до зниження зв’язування останньої з білками та інгібування її метаболізму, що призводить до підвищення рівнів загальної та вільної вальпроєвої кислоти в сироватці крові. При одночасному застосу- ванні з вальпроєвою кислотою ацетилсаліци- лова кислота витісняє її зі зв’язку із протеїнами плазми, підвищуючи токсичність останньої.
Вакцина проти вітряної віспи
Не рекомендовано призначати пацієнтам салі- цилати протягом шести тижнів після вакцинації проти вітряної віспи. Випадки синдрому Рея ви- никали після призначення саліцилатів під час захворювання на вітряну віспу.
Ацетазоламід
Рекомендовано з обережністю застосовувати саліцилати одночасно з ацетазоламідом у зв’язку з підвищеним ризиком виникнення метаболічного ацидозу.
При одночасному застосуванні високих доз ацетилсаліцилової кислоти та антидіабетичних препаратів із групи похідних сульфонілсечовини посилюється гіпоглікемічний ефект останніх за рахунок витіснення сульфонілсечовини, зв’я- заної з протеїнами плазми, ацетилсаліциловою кислотою.
При одночасному застосуванні ацетилсаліцилової кислоти з дигоксином концентрація останнього в плазмі крові підвищується внаслідок зниження ниркової екскреції.
Системні глюкокортикоїди (включаючи гідрокортизон, який застосовують для замісної терапії при хворобі Аддісона) знижують рівень саліцилатів у крові та підвищують ризик передозування.
Інгібітори ангіотензинперетворюючого фер- менту (АПФ) у комбінації з високими дозами ацетилсаліцилової кислоти спричиняють зниження клубочкової фільтрації внаслідок інгібу- вання вазодилататорного ефекту простаглан- динів та зниження антигіпертензивного ефекту. Нікорандил
У пацієнтів, які одночасно застосовують ніко- рандил і НПЗЗ, зокрема ацетилсаліцилову кис- лоту і лізину ацетилсаліцилат, існує підвищений ризик виникнення тяжких ускладнень, таких як шлунково-кишкові виразки, перфорація та кро- вотечі шлунково-кишкового тракту (див. розділ
«Особливості застосування»).
Інші види взаємодій з ацетилсаліциловою кис- лотою
Повідомлялося також про випадки взаємодії з такими лікарськими засобами, що застосову- ються одночасно з ацетилсаліциловою кисло- тою у більш високих (протизапальних) дозах: інгібітори АПФ, ацетазоламід, протисудомні засоби (фенітоїн та вальпроєва кислота), бе- та-блокатори, діуретики та пероральні гіпоглі- кемічні засоби.
Алкоголь
Алкоголь сприяє пошкодженню слизової оболонки ШКТ і пролонгує час кровотечі внаслідок синергізму ацетилсаліцилової кислоти і алкоголю. Пацієнтам слід повідомити про ризик пошкодження оболонки ШКТ і кровотечі при одночасному застосуванні лікарського засобу з алкоголем, особливо якщо вживання алкоголю є хронічним чи значним (див. розділ «Особливості застосування»).
Діуретичні засоби в комбінації з високими дозами ацетилсаліцилової кислоти знижують клубочкову фільтрацію завдяки зниженню синтезу простагландинів у нирках.
Інші види взаємодії з клопідогрелем та ацетил- саліциловою кислотою
Більше ніж 30000 пацієнтів брали участь у клінічних випробуваннях комбінації клопідо грелю з ацетилсаліциловою кислотою у підтри- муючих дозах, які не перевищували 325 мг, і от- римували різноманітні супутні лікарські засоби, у тому числі діуретики, бета-адреноблокатори, інгібітори АПФ, антагоністи кальцію, холестеринзнижуючі засоби, коронарні вазодилатори, протидіабетичні препарати (включаючи ін- сулін), протиепілептичні засоби та антагоністи глікопротеїнових рецепторів ІІb/ІІІа, без ознак клінічно значимої несприятливої взаємодії.
Окрім інформації щодо взаємодії з окремими лікарськими засобами, яку наведено вище, даних про взаємодію комбінації ацетилсаліцилова кислота/клопідогрель з деякими широко застосову- ваними лікарськими засобами, що призначаються пацієнтам з атеротромботичною хворобою, немає, оскільки дослідження не проводилися.
Як і з іншими пероральними інгібіторами P2Y12, спільне введення агоністів опіоїдів може затримувати та зменшувати абсорбцію клопідогрелю, ймовірно, через сповільнене випорожнення шлунка. Клінічна значущість невідома. Слід розглянути доцільність застосування парентерального антитромботичного засобу пацієнтам з гострим коронарним синдромом, які потребують одночасного ведення морфіну або інших агоністів опіоїдів.
Передозування
Ацетилсаліцилова кислота
Про помірну інтоксикацію свідчать такі симптоми: запаморочення, головний біль, дзвін у вухах, сплутаність свідомості та симптоми з боку ШКТ (нудота, блювання та біль у ділянці шлунка).
У разі тяжкої інтоксикації виникає серйозне по- рушення кислотно-лужного балансу. Первинна гіпервентиляція призводить до респіраторного алкалозу. З часом в результаті пригнічення дихального центру виникає респіраторний аци- доз. Також через присутність саліцилатів вини- кає метаболічний ацидоз. Враховуючи те, що немовлята та діти молодшого віку часто потра- пляють до лікарів на останній стадії інтоксика- ції, вони зазвичай уже досягають стану ацидозу. Також можуть з’явитися такі симптоми: гіпертер- мія та пітливість, що призводить до зневоднення, неспокійний стан, судоми, галюцинації та гіпо- глікемія. Пригнічення нервової системи може призвести до коми, серцево-судинного колапсу та зупинки дихання. Летальна доза ацетилсаліци- лової кислоти – 25–30 г. Концентрація саліцилатів у плазмі крові вище 300 мг/л (1,67 ммоль/л) свід- чить про інтоксикацію.
Передозування комбінованим лікарським засо- бом із фіксованими дозами ацетилсаліцилової кислоти/клопідогрелю може бути пов’язане з посиленням кровотечі та подальшими гемора- гічними ускладненнями через фармакологічну активність клопідогрелю та ацетилсаліцилової кислоти.
При гострому і хронічному передозуванні ацетилсаліцилової кислоти може розвиватися некардіогенний набряк легень (див. розділ «Побічні реакції»).
У разі застосування внутрішньо токсичної дози необхідна госпіталізація. У разі помірної інтоксикації необхідно викликати блювання; якщо це не вдалося зробити, показано промивання шлунка. Потім призначають активоване вугіл- ля (адсорбент) та натрію сульфат (проносний засіб). Показано підлужування сечі (250 ммоль натрію бікарбонату протягом 3 годин) з контролем рН сечі. У разі тяжкої інтоксикації слід за- стосовувати гемодіаліз. Інші ознаки інтоксикації лікують симптоматично.
Клопідогрель
Передозування внаслідок застосування клопідо- грелю може призвести до збільшення часу кровотечі та ускладнень кровотеч. У разі виникнення кровотечі слід призначити відповідну терапію. Антидот для фармакологічної активності клопідогрелю не виявлений. Якщо необхідна швидка корекція часу кровотечі, який збільшився, переливання тромбоцитарної маси може бути ефективним.
Побічні реакції
Короткий опис профілю безпеки
Оцінка профілю безпеки клопідогрелю була проведена у більш ніж 42000 пацієнтів, які бра- ли участь у клінічних дослідженнях, у тому числі понад 30000 пацієнтів, які отримували лікування клопідогрелем та ацетилсаліциловою кислотою одночасно, та понад 9000 пацієнтів, які отри- мували лікування протягом 1 року або більше. Клінічно значимі побічні реакції, що спостеріга- лися у 4 обширних дослідженнях: дослідження CAPRIE (у дослідженні порівнювали лікування клопідогрелем у монотерапії з ацетилсаліцило- вою кислотою) та дослідження CURE, CLARITY та COMMIT (дослідження, у яких порівнювали комбіновану терапію клопідогрелем та ацетил- саліциловою кислотою з монотерапією ацетил- саліциловою кислотою) наведені нижче. Загалом клопідогрель у дозуванні 75 мг/добу був подіб- ний до ацетилсаліцилової кислоти у дозуванні 325 мг/добу у дослідженні CAPRIE незалежно від віку, статі та раси. На додаток до досвіду, який був накопичений у клінічних дослідженнях, мали місце спонтанні повідомлення про побічні реакції.
Кровотеча є найбільш поширеною побічною реакцією, про яку повідомлялося як під час до- сліджень, так і у постмаркетинговому періоді, в основному протягом першого місяця лікування. Під час дослідження CAPRIE, у пацієнтів, які от- римували або клопідогрель, або ацетилсаліци- лову кислоту, загальна частота кровотеч склала 9,3 %. Частота тяжких випадків була однаковою у разі застосування як клопідогрелю, так і аце- тилсаліцилової кислоти.
У дослідженні CURE не було виявлено надмірної кількості великих кровотеч при призначенні комбінації ацетилсаліцилова кислота/клопідо- грель протягом 7 днів після коронарного шунту- вання у пацієнтів, які припинили терапію більш ніж за 5 днів до операції. У пацієнтів, які продов- жили терапію протягом 5 днів після шунтування, частота подій склала 9,6 % при терапії комбіна- цією ацетилсаліцилова кислота/клопідогрель і 6,3 % для комбінації плацебо/ацетилсаліцилова кислота.
У дослідженні CLARITY спостерігалося загальне збільшення кількості кровотеч у групі клопідогрелю та ацетилсаліцилової кислоти у порівнян- ні з групою, яка приймала ацетилсаліцилову кислоту як монотерапію. Частота масивних кро- вотеч була однаковою в обох групах. Ці дані є однорідними для підгруп пацієнтів, характери- стики яких були визначені на етапі включення в дослідження, і для типу фібринолітичної або гепаринової терапії.
У дослідженні COMMIT, загальна частота неце- ребральних великих кровотеч або церебраль- них кровотеч була низькою і однаковою в обох групах.
Нижче наведені дані щодо побічних реакцій, які виникали під час монотерапії клопідогрелем, монотерапії ацетилсаліциловою кислотою або при застосуванні комбінації ацетилсаліцилова кислота/клопідогрель під час клінічних дослід- жень або повідомлення щодо яких надходили спонтанно.
Небажані реакції класифіковані згідно зі словником стандартизованої медичної тер- мінології MedDRA за системами організму з наступною частотою виникнення: часто (від≥ 1/100 до < 1/10); нечасто (від ≥ 1/1000 до< 1/100); рідко (від ≥ 1/10000 до < 1/1000); дуже рідко (< 1/10000), частота невідома (не- можливо оцінити за наявною інформацією). В рамках кожного класу систем органів побічні реакції представлені в порядку зменшення серйозності.
З боку крові та лімфатичної системи: не- часто – тромбоцитопенія, лейкопенія, еозинофілія; рідко – нейтропенія, у тому числі тяжка нейтропенія; дуже рідко – тромботич- на тромбоцитопенічна пурпура (ТТП) (див. розділ «Особливості застосування»), апла- стична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, тяжка тромбоцитопенія, набута гемофілія А, гранулоцитопенія, анемія; частота невідома – порушення кістково-мозкового кровотво- рення*, біцитопенія*, гемолітична анемія у пацієнтів з дефіцитом глюкозо-6-фосфатде- гідрогенази* (див. розділ «Особливості за- стосування»).
З боку серцево-судинної системи: частота неві- дома – синдром Коуніса (вазоспастична алергічна стенокардія/алергічний інфаркт міокарда) в контексті реакції гіперчутливості до ацетил- саліцилової кислоти* або клопідогрелю**.
З боку імунної системи: дуже рідко – сиро- ваткова хвороба, анафілактоїдні реакції, перехресна гіперчутливість поміж тієнопіри- динів (таких як тиклопідин, прасугрель) (див. розділ «Особливості застосування»)**; частота невідома – анафілактичний шок*, посилення алергічних симптомів харчової алергії*, інсулі- новий аутоімунний синдром, що може призве- сти до тяжкої гіпоглікемії, особливо у пацієнтів із підтипом антигену лейкоцитів людини DRA4 (частіше у японців)**.
З боку метаболізму та обміну речовин: частота невідома – гіпоглікемія*, подагра* (див. розділ
«Особливості застосування»).
З боку психіки: дуже рідко – галюцинації, сплу таність свідомості.
З боку нервової системи: нечасто – внутрішньочерепні кровотечі (за повідомленнями деякі ви- падки були летальні), головний біль, парестезія, запаморочення; дуже рідко – порушення смакових відчуттів, агевзія.
З боку органів зору: нечасто – очні крововиливи (кон’юктивальні, окулярні, ретинальні).
З боку органів слуху: рідко – вертиго, частота не- відома – втрата слуху*, дзвін у вухах*.
З боку судин: часто – гематоми, дуже рідко – серйозні крововиливи, кровотечі з операційної рани, васкуліт; дуже рідко – гіпотензія; частота невідома – пурпура Шенлейна–Геноха*.
З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто – носова кровотеча; дуже рідко – кровотечі з дихального тракту (кровохаркання, легенева кровотеча), бронхоспазм, інтерстиціальний пневмоніт, еозинофільна пневмонія; частота невідома – некардіогенний набряк легень при тривалому застосуванні препарату та у рамках гіперчут- ливості на ацетилсаліцилову кислоту*.
З боку шлунково-кишкового тракту: часто – шлунково-кишкові кровотечі, діарея, біль у животі, диспепсія; нечасто – виразка шлунку та дванадцятипалої кишки, гастрит, блювання, нудота, запор, здуття живота; рідко – ретропе- ритоніальні кровотечі; дуже рідко – шлунко- во-кишкові та ретроперитоніальні кровотечі з летальним наслідком, панкреатит, коліт (у тому числі виразковий або лімфоцитарний), стома- тит; частота невідома – розлади з боку верхніх відділів ШКТ (езофагіт, виразка стравоходу, перфорація, ерозивний гастрит, ерозивний дуоденіт, гастродуоденальна виразка/перфо- рація)*, розлади з боку нижніх відділів ШКТ (виразка тонкого кишківника (тонкої кишки та клубової кишки) і товстого кишківника (ободо- вої кишки та прямої кишки), коліт і перфорація кишківника)*, симптоми з боку верхніх відділів ШКТ*, такі як, біль у шлунку (див. розділ «Осо- бливості застосування»), пов’язані із застосу- ванням ацетилсаліцилової кислоти шлунко- во-кишкові реакції можуть супроводжуватися (або ні) кровотечею і можуть виникати на фоні застосування будь-якої дози ацетилсаліцило- вої кислоти і у пацієнтів з наявністю або від- сутністю попереджувальної симптоматики чи серйозних шлунково-кишкових подій в ана- мнезі*, гострий панкреатит в рамках реакції гіперчутливості на ацетилсаліцилову кислоту*. З боку гепатобіліарної системи: дуже рідко – го- стра печінкова недостатність, гепатит, відхилен- ня від норми з боку показників функції печінки; частота невідома – ураження печінки, переваж- но гепатоцелюлярне*, підвищення рівнів печін- кових ферментів*, хронічний гепатит*.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: часто – поява синців, нечасто – висипання, свербіж, крово- виливи у шкіру (пурпура); дуже рідко – бульозний дерматит (токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса–Джонсона, мультиформна ери- тема), гострий генералізований екзантематозний пустульоз, ангіоневротичний набряк, медикамен- тозний синдром гіперчутливості, медикаментоз- не висипання з еозинофілією та системною сим- птоматикою (DRESS-синдром), еритематозне чи ексфоліативне висипання, кропив’янка, екзема, червоний плаский лишай; частота невідома – фік- сована еритема*.
З боку кістково-м’язової системи: дуже рідко – кістково-м’язові крововиливи (гемартроз), артрит, артралгія, міалгія.
З боку нирок та сечовидільної системи: неча- сто – гематурія; дуже рідко – гломерулонефрит, підвищення рівня креатиніну в крові; часто- та невідома – ниркова недостатність*, гостра ниркова недостатність (особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю, серцевою декомпен- сацією, нефротичним синдромом або одночас- ним застосуванням діуретиків)*.
Загальні розлади та порушення у місці введення: часто – кровотеча в місці проколювання; дуже рідко – лихоманка; частота невідома – набряки*. Лабораторні показники: нечасто – збільшення часу кровотечі, зниження кількості нейтрофілів, зниження кількості тромбоцитів.
З боку репродуктивної системи: рідко – гінеко- мастія.
* «Частота невідома» відповідає інформації, наведеній в опублікованих даних щодо АСК.
** Інформація стосовно клопідогрелю з частотою «частота невідома».
Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношен- ня користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua/.
Повідомити про небажане явище при застосуванні лікарського засобу можна за телефоном
+38(050) 309-83-54 (цілодобово).
Умови зберігання
Зберігати при температурі не вище 25 °С в ори- гінальній упаковці. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка
По 7 капсул у блістері, по 4 блістери у пачці з картону. Або по 7 капсул у блістері, по 8 блістерів у пачці з картону. Або по 28 капсул у банці, по 1 банці у пачці з картону.
Категорія відпуску
За рецептом
Виробник
ТОВ НВФ «МІКРОХІМ» (відповідальний за випуск серії, не включаючи контроль/випробування серії). АТ «Фармак» (відповідальний за виробництво та контроль/випробування серії, не включаючи випуск серії).
Інше в терапевтичній групі